5D电影是什么效果

Сх?дноафриканська кампан?я Першо? св?тово? в?йни
Африканський театр Першо? св?тово? в?йни
Карта Сх?дноафрикансько? кампан?? час?в св?тово? в?йни Карта Сх?дноафрикансько? кампан?? час?в св?тово? в?йни
Дата: 3 серпня 1914 — листопад 1918 М?сце: Сх?дна Африка (Н?мецька Сх?дна Африка, П?вн?чна Родез?я, Бельг?йське Конго, Португальська Сх?дна Африка, Британська Сх?дна Африка, Уганда, Ньясаленд) Результат: стратег?чна перемога союзник?в; довготривалий тактичний усп?х н?мц?в Територ?альн? зм?ни: перерозпод?л н?мецько? колон?? Н?мецька Сх?дна Африка м?ж переможцями: Велика Британ?я забрала Тангань?ку, Бельг?? д?сталася Руанда-Урунд?, португальцям — Трикутник К?онга
Сторони
Антанта: Британська ?мпер?я *  Велика Британ?я * Британська Сх?дна Африка *  Британська ?нд?я *  П?вн?чна Родез?я * Ньясаленд * П?вденно-Африканський Союз * П?вденна Родез?я * Уганда  Бельг?я * Бельг?йське Конго Португальська Республ?ка * Португальська Сх?дна Африка	Четверний Союз:  Н?мецька ?мпер?я Н?мецька Сх?дна Африка
Командувач?
Ян Смутс Якоб ван Девентер Артур Айткен Джеффр? Спайсер-С?мсон Шарль Томбе Хосе Сезар Ферейра Г?ль	Генр?х Шне? Пауль фон Леттов-Форбек

Сх?дноафрика?нська кампа?н?я Пе?ршо? св?тово?? в?йни? (1914–1918) — в?йськова кампан?я, що тривала протягом ус??? Першо? св?тово? в?йни у сх?дн?й частин? Африканського континенту на територ?? колон?альних держав, що ?снували на той час. Кампан?я становила сер?ю невеликих битв та незначних за розмахом та ?нтенсивн?стю бо?в ? акц?й партизанського руху, який розпочався в Н?мецьк?й Сх?дн?й Африц?, а згодом перекинувся на територ?? Португальського Мозамб?ку, Британсько? Сх?дно? Африки, П?вн?чно? Родез??, Ньясаленду та Бельг?йського Конго. Основн? под?? кампан?? завершилися до листопада 1917 року. О 07:30 14 листопада 1918 року н?мецьк? в?йська остаточно кап?тулювали.

Основою стратег?? н?мецьких колон?альних в?йськ п?д проводом оберстлейтенанта (п?зн?ше генерал-майора) П. фон Леттова-Форбека було ведення активних партизанських д?й, спрямованих на максимальне в?двол?кання британських та ?нших в?йськ в?д Зах?дного фронту. Частково ця стратег?я вдалася, во?нн? д?? на сход? континенту потребували в?д британського уряду, а також бельг?йц?в та португальц?в значних ф?нансових та матер?альних витрат.

Передумови

Н?мецька колон?я в Сх?дн?й Африц? — Н?мецька Сх?дна Африка (н?м. Deutsch-Ostafrika) була заснована в 1885 роц? на територ?? сучасних Танзан?? (континентально? частини кра?ни Тангань?ки), Бурунд? ? Руанди. Загальна площа колон?альних волод?нь ?мпер?? становила 995 000 км² ? мала населення 7,5 млн чол. Ус?ма п?дданцями кайзера керували лише 5 300 н?мецьких колон?затор?в. Н?мц? доклали багато зусиль намагаючись перетворити колон?ю на кв?тучу пров?нц?ю, вони в найсучасн?ший спос?б культивували земл?, прокладали зал?зниц?, будували школи для м?сцевого населення, але економ?чного прибутку в?д сво?? Сх?дно? Африки Н?мецька ?мпер?я так н?коли й не отримала: колон?я продовжувала субсид?юватися урядом Н?мецько? ?мпер??. Б?льш того, туб?льне населення час в?д часу п?д?ймалося на боротьбу з? сво?ми завойовниками, рег?он зворушували неск?нчен? повстання. У 1904—1905 роках колон?ю охопило потужне повстання Мадж?-Мадж?, насл?дки протистояння якого збер?галися до початку Першо? св?тово?. На придушення ?х н?мц? кидали, так зван? ?сили захисту?, Schutztruppe, як? нал?чували 260 ?вропейц?в та 2 470 африканц?в. Додатково роль парам?л?тарних п?дрозд?л?в грали загони м?сцевого ландштурму з-пом?ж 2 700 н?мецьких поселенц?в.

З початком св?тового конфл?кту в ?вроп?, керманич? колон?й на сход? Африки, що н?мецько?, так й британсько? дотримувалися умов Конголезько? домовленост?, за якою сторони зобов'язувалися дотримуватися нейтрал?тету ? не втручатися у конфл?кт. Разом з цим, н?мецька експанс?он?стська пол?тика на Африканському континент? п?дбурювалася апологетами до створення аналог?? геопол?тичного проекту, так звано? Серединно? ?вропи — Н?мецько? Центрально? Африки (н?м. Deutsch-Mittelafrika). Ц? територ?? мали охоплювати величезн? земл? в Центральн?й Африц? в?д ?нд?йського до Атлантичного океану, зокрема Бельг?йське Конго, португальський Мозамб?к та Анголу тощо, й мали за мету об'?днання наявних н?мецьких колон?й в ?диний надпотужний житт?вий прост?р для Н?мецько? ?мпер?? на континент?. Однак, у реал??, загарбницьк? плани кайзер?вських стратег?в були дуже далек? в?д д?йсност?, в?йськов? сили в колон?ях були надзвичайно слабк? та мало пристосован? для ведення в?йн такого масштабу.

З ?ншого боку, британц?, португальц? та бельг?йц?, котр? сус?дили з н?мецькими колон?ями у ц?й частин? Африки, експанс?? н?мц?в не могли протиставити щось серйозне та потужне. В?йськов? компоненти в ?хн?х колон?ях також були недосконалими й головним ?хн?м завданням було придушувати численн? повстання туб?льц?в, ан?ж вести величезн? за розмахом во?нн? д??.

Разом з цим, н?мцями в колон?? сп?шно будувалися дв? зал?зниц? — одна на п?вноч?, в Узамбара, поблизу британського кордону, де були найб?льш щ?льно заселен? колон?сти, й ?нша, центральна, в?д гаван? Дар-ес-Салама до К?гома на озер? Тангань?ка, тобто до бельг?йського Конго; ц? ж зал?зничн? л?н?? мали полегшити оборону колон?? в раз? в?йни.

Н?мецький рейдер легкий крейсер SMS ?Кен?гсберг? у порту Дар-ес-Салама. Н?мецька Сх?дна Африка. 1914

В?йна

З початком св?тово? в?йни ус? африканськ? колон?? Н?мецько? ?мпер?? опинилися в повн?й ?золяц?? в?д метропол??, в глибин? величезних ?вропейських колон?альних ?мпер?й, ?, як правило в?докремлен? одна в?д одно?. Жодних шанс?в отримувати п?дкр?плення ? постачання у н?мц?в не було. Водночас, стан справ у союзних арм?й в Африц? був аналог?чний; основна маса ?х в?йськ перебувала в ?вроп? та на ?нших театрах в?йни.

Командувачем в?йськами у Сх?дноафриканськ?й н?мецьк?й колон?? був оберстлейтенант Пауль фон Леттов-Форбек, який на в?дм?ну в?д губернатора Дар-ес-Саламу схильного до кап?туляц??, категорично в?дмовився скласти збро? й визначив, що основним завданням невеличкого в?йськового компоненту у ц?й в?йн? буде в?дтягування на себе якомога б?льшо? к?лькост? ворожих в?йськ, як? в ?ншому випадку можуть бути перекинут? на ?вропейський театр в?йни. Зокрема, оф?цер, який прибув на посаду командувача ус?ма н?мецькими в?йськами в колон?? у кв?тн? 1914 року, мав значний бойовий досв?д, здобутий п?д час придушення боксерського повстання в Кита? та повстання племен гереро ? нама у Нам?б??. В?н замислив утворити загрозу для стратег?чно важливо? британсько? зал?зниц? в Уганд? та в так?й спос?б примусити британц?в перекинути ще б?льше регулярних в?йськ на сх?д Африки для охорони ус?х важливих комун?кац?й. Ще в 1912 роц? н?мецьке командування розробило стратег?ю д?й на випадок конфл?кту з ?ншими кра?нами: в?дступити вглиб колон?? та продовжувати партизанську в?йну, сковуючи противника нападами та д?ями ?з зас?док.

Н?мецький губернатор Сх?дно? Африки Г.Шне?. 1914

Командувач н?мецькими в?йськами у Сх?дноафриканськ?й колон?? оберст-лейтенант Пауль фон Леттов-Форбек. 1914

Початок бойових д?й

Першими порушили умови Конголезько? угоди британц?. 5 серпня 1914 року, ?хн? прикордонн? п?дрозд?ли з територ?? протекторату Уганда атакували н?мецьк? спостережн? пости поздовж озера В?ктор?я, а 8 числа бойов? корабл? Корол?вського флоту крейсер другого класу HMS ?Астрея? та бронепалубний крейсер HMS ?Пегасус? п?ддали артилер?йському обстр?лу Дар-ес-Салам. Вогнем корабельно? артилер?? британц? знищили рад?останц?ю м?ста, через загрозу негайно? висадки ворожого десанту, н?мц? затопили на вход? в порт плавучий док. Це спричинило проблему, п?зн?ше н?мецький рейдер легкий крейсер SMS ?Кен?гсберг? не зм?г повернутися на базу.

У в?дпов?дь, П.фон Леттов-Форбек попри вагань губернатора Г.Шне? вжив активних заход?в щодо п?дготовки до битви. Вважаючи на те, що н?мецький губернатор не мав нам?ру вступати в бойов? д?? з британцями, в?н був фактично зм?щений з? свого поста во?начальником, який, по сут?, й прийняв на себе всю повноту влади в колон?? в умовах во?нного часу. П?д його проводом на л?то 1914 року було т?льки 260 н?мецьких в?йськовик?в та 2 472 вояки-аскар?, котр? входили до складу шутцентруппе, екв?валент двох батальйон?в британських корол?вських африканських стр?льц?в, що перебували у сх?дних колон?ях британсько? корони.

Вже 15 серпня 1914 року, 300 н?мецьких аскар? з Мош? на п?вноч? Танзан?? вперше атакували британський гарн?зон у м?ст? Тавета поблизу К?л?манджаро. З вересня н?мц? розпочали повноц?нн? рейдов? д?? проти противника у Британсько? Сх?дно? Африц? та Уганд?, турбуючи британц?в сво?ми нападами. При цьому невелик? моб?льн? загони П.фон Леттов-Форбека спромоглися завдати британцям к?лька поразок у боях м?сцевого значення.

Битва за Тангу. Сх?дноафриканська кампан?я. 3-5 листопада 1914

Роздратоване пост?йними нападами на сво? поселення, британське командування розробило двохетапний план розгрому в?йськ П.фон Леттов-Форбека, що д?яли поздовж сучасного кен?йсько-танзан?йського кордону, та захопити п?вн?чн? рег?они н?мецько? колон??. На першому етап? в?с?м тисяч вояк?в Британсько? ?мпер?? ?нд?йських експедиц?йних сил ?B?, у склад? двох бригад мусили висадитися 2 листопада 1914 на африканський берег та опанувати вороже м?сто Танга, важливий морський порт на узбережж? ?нд?йського океану та транспортний вузол Узамбарсько? зал?зниц?. Одночасно, 3 листопада чотирьохтисячне в?йсько сил ?C?, у склад? одно? бригади завдавало удару з Британсько? Сх?дно? Африки на Мош?. На другому етап?, з опануванням Танга, сили ?B? мали швидко просуватися на п?вн?чний зах?д, де з'?днатися з угрупованням ?C? та остаточно знищити розтрощен? та дезорган?зован? н?мецьк? в?йська. Британськ? в?йська переважали противника на напрямку Танга у сп?вв?дношенн? 8:1 та 4:1 в район? гори Лонг?до.

Варто в?дм?тити, що п?д проводом П.фон Леттов-Форбека на той час б?льш?сть з його вояк?в становили туб?льн? солдати-аскар?, однак колон?альн? загони н?мц?в змогли в?дбити спробу висадки восьмитисячного британо-?нд?йського десанту на стратег?чно важливий порт. Н?мецький гарн?зон втратив 71 солдата загиблим, зокрема 16 н?мц?в, ще 76 вояк?в були поранен?. З боку ?нд?йського експедиц?йного корпусу було втрачено т?льки вбитими 360 чолов?к?в, ще 487 було поранено й 148 — зникло безв?сти. Як згодом описав ц? под?? в оф?ц?йному виданн? зб?рника британсько? ?стор??, Чарльз Гордерн це ?один з найв?дом?ших провал?в у британськ?й в?йськов?й ?стор???.

Битви на мор? та озерах

На мор? поблизу н?мецько? колон?? д?яв рейдер легкий крейсер ?мперських ВМС SMS ?Кен?гсберг?. 20 вересня 1914 року в?н потопив у битв? в бухт? Занз?бару британський бронепалубний крейсер HMS ?Пегасус? ? влаштував рейдов? атаки на ворож? корабл? та судна, пер?одично переховуючись у дельт? р?чки Руф?дж? на сход? Тангань?ки. Згодом ескадра британського флоту, що ганялася за невловимим рейдером в акватор?? ?нд?йського океану, отримала на посилення один старий л?н?йний корабель та два мон?тори з 150-мм гарматами головного кал?бру.

Врешт?-решт, 11 липня 1915 року загнаний у кут н?мецький крейсер прийняв б?й на рейд? р?чки Руф?дж?. Британц? за п?дтримки пов?тряно? розв?дки, що велася л?таками ?Caudron? ? Farman HF.20, котр? базувалися на аеродром? острову Маф?я знайшли район, де переховувався ворожий бойовий корабель, ? протягом битви зд?йснювали коректування вогню. Н?мц? ув'язалися в артилер?йську дуель, але унасл?док нищ?вного вогню важких корабельних артилер?йських систем противника, що значно переважали н?мецьк?, SMS ?Кен?гсберг? був майже знищений.

Колишн?й н?мецький пароплав ?К?нгал?? захоплений та перейменований британцями на HMS ?Ф?ф??

Тим часом, у водн?й акватор?? озера В?ктор?я розгорнулися в?йськов? д?? м?ж протиборчими сторонами. Н?мц? мали т?льки два озбро?них 37-мм гарматою QF 1 буксири ?Гельмут фон В?ссманн? та ?К?нгал??, як?, хоча й не становили серйозно? загрози прибережним м?стам, водночас мали значний психолог?чний вплив на британське населення. У свою чергу, британц? на озер? мали озбро?н? пароплави, переоснащен? на канонерськ? човни SS ?В?льям Макк?ннон?, SS ?Кав?рондо?, SS ?В?нфред? та SS ?Сиб?л?. П?д час одн??? ?з сутичок н?мецьк? вояки потопили буксовану баржу з гарматою. Згодом вони п?дняли ?? з дна та використали ?? артилер?йську систему в наземних боях, а власно баржу для перевезень в?йськ.

На п?вдн? колон?? в район? озеро Тангань?ка з початку активно? фази в?йни н?мц? ц?лковито панували на простор?, на якому тримали 3 озбро?н? пароплави та два неозбро?н? моторн? човни. Спочатку, союзн? в?йська не становили загрози цьому м?н?атюрному флоту й н?мц? почували себе довол? в?льно та безжурно. Однак, у 1915 роц? британц? транспортували суходолом через П?вденну Африку на в?дстань 4 800 км два нов?тн?х моторних човни HMS Mimi та HMS Toutou. Невелик? за розм?ром швидк?сн? катери були оснащен? 47-мм гарматами Гочк?са та кулеметами Максим.

26 грудня 1916 року в битв? на озер? Тангань?ка британц? неспод?ваною атакою пошкодили та захопили н?мецький пароплав ?К?нгал??, що був згодом перейменований ними на HMS ?Ф?ф??. 9 лютого 1916 року ще один н?мецький озбро?ний пароплав ?Гедв?г фон В?ссманн? був потоплений у насл?док бою на озер? з британо-бельг?йськими катерами та човнами п?д командуванням командера Дж. Спайсер-С?мсона. ?диний пароплав, що залишився у н?мц?в, ?Густав фон Готцен?, був затоплений командою через загрозу захоплення його бельг?йськими в?йськами в липн? 1916 року.

Командувач в?йськами Британсько? ?мпер?? у Сх?дноафриканськ?й колон?? генерал Ян Смутс. 1917

Кулеметна обслуга аскар? на чол? з н?мецьким командиром

Кампан?я 1916 року

Не спром?гшись досягти перемоги над невеликим н?мецьким компонентом, 28 грудня 1915 року британський В?йськовий ком?тет вир?шив значно посилити власн? сили на цьому театр? в?йни й у 1916 роц? британськ? в?йська у Сх?дн?й Африц? розпочали отримувати велик? п?дкр?плення. Командувачем ус?х сил був визначений Горац?й См?т-Дорр?ен, але на шляху до П?вденно? Африки в?н тяжко захвор?в на пневмон?ю й не зм?г очолити в?йська. На його м?сце був визначений п?вденно-африканський во?начальник Ян Смутс, який 19 лютого 1916 року прибув до Момбаси. Генерал швидко орган?зував ус? частини ? перейшов у наступ, намагаючись швидко знищити партизанськ? загони П.фон Леттова. В?йська Британсько? ?мпер?? нараховували близько 13 000 п?вденноафриканц?в, у тому числ? бур?в, британц?в, родез?йц?в, 7 000 ?нд?йц?в та 73 300 чолов?к?в допом?жних сил з африканських племен. У вза?мод?? з ним д?яли бельг?йськ? в?йська з Конго, а також невеликий компонент португальсько? арм??.

Оберст Пауль фон Леттов-Форбек також не втрачав час ? зм?г з?брати п?д сво?м командуванням майже 13 000 во?н?в за рахунок м?сцевого населення. Щиро ц?нуючи його заслуги, 4 листопада 1916 кайзер нагородив оф?цера орденом Pour le Mérite, а 10 жовтня 1917 П.фон Летто-Форбек отримав Дубове листя до нього.

Смутс атакував противника одночасно з р?зних напрямк?в ? п?сля дек?лькох бо?в н?мецьк? частини були змушен? залишити район П?вн?чно? зал?зниц? ? в?дступити до Центрально? зал?зниц?. Протягом л?та британц? зайняли Центральну зал?зницю, а н?мецьк? частини в?дступили до р?чки Руф?дж?, де оборонялися к?лька м?сяц?в незважаючи на британський десант у гирл? р?чки ? спробу португальц?в атакувати з п?вдня. На заход? колон?? н?мецьк? частини усп?шно оборонялися проти британц?в ? бельг?йц?в, ? лише наприк?нц? року в?дступили в район Махенге.

Жодному з британських формувань не вдалося розгромити, ? тим б?льш захопити н?мецького л?дера. В?йська союзник?в хвор?ли на хвороби. Так, 9-й п?вденноафриканський п?хотний полк розпочав бойов? д?? з 1 135 вояками у лютому 1916 року, а у жовтн? практично без бою в ньому залишилося т?льки 116 солдат?в.

Наприк?нц? восени П.фон Леттов-Форбек з основними силами був змушений в?дступити до п?вденно? частини н?мецько? колон??, а Смутс розпочав масштабн? перегрупування сво?х в?йськ. В?н зм?нив регулярн? п?вденноафриканськ?, родез?йськ? та ?нд?йськ? формування на м?сцев? п?дрозд?ли, укомплектован? аскар?. У с?чн? 1917 року Ян Смутс в?дбув до Лондону, вважаючи, що в?н виграв кампан?ю й у противника не залишилося сил чинити оп?р.

Колона н?мецьких в?йськ з носильниками туб?льного населення на марш?. В колон? знятий з н?мецького крейсера SMS ?Кен?гсберг? кулемет на рухом?й баз?

Однак, незважаючи на оптим?стичн? настро? британц?в, вони не здобули перемоги. За стандартами Зах?дного фронту, в?йська Антанти швидко ? практично без бойових втрат опанували величезну колон?ю, хоча й зазнали колосальних втрат через м?сцев? хвороби. Але, шутцтруппе не були ан? розгромлен? в боях, ан? нав?ть деморал?зован?. П.фон Леттов-Форбек мав у сво?му розпорядженн? загони загальною чисельн?стю близько 8 000 чолов?к?в.

Кампан?я 1917—1918 рок?в

П?сля в?дбуття Яна Смутса до Велико? Британ??, спочатку генерал-майор Редж?нальд Госк?нс очолив в?йська союзник?в у кампан??, а згодом його зм?нив п?вденноафриканський генерал-майор Якоб ван Девентер. У липн? 1917 року союзники розпочали черговий наступ проти н?мецьких в?йськ ? до восени змусили ?х в?дступити на 160 км у п?вденному напрямку.

15-19 жовтня 1917 року, оберст Пауль фон Леттов-Форбек стинався у кровопролитн?й битв? б?ля Маг?ва, де н?мц? билися з б?льш н?ж втрич? переважаючими силами британсько? арм??. Кайзер?вськ? в?йська втратили 519 вояк?в, коли британськ? втрати становили 2 700 загиблими, пораненими та зниклими безв?сти. Коли до Берл?на д?йшли новини про здобуту перемогу, П.фон Леттов-Форбек був удосто?ний звання генерал-майор.

Незважаючи на здобуту перемогу, шутцтруппе змушен? були дал? в?дступати на п?вдень, ? 23 листопада вони перетнули кордони Португальського Мозамб?ку, подолавши р?чку Рувума. У колон?? противника н?мецьк? в?йська продовжували змагатися з португальськими та британськими формуваннями, маючи при соб? в маршових колонах нав?ть дружин та д?тей. Згодом генерал под?лив угруповання на три колони. Одна з них на чол? з гауптманом Теодором Тейфель, за умови в?дсутност? ?ж? та бо?припас?в змушена була кап?тулювати.

У серпн? 1918 року в?йська П.фон Леттов-Форбека повернулися до Н?мецько? Сх?дно? Африки, пройшли маршем ? прорвалися до П?вн?чно? Родез??. 13 листопада 1918 року, н?мц? опанували залишене британцями м?стечко Касама, не знаючи, що ще два дн? тому в ?вроп? п?дписана мирна угода про припинення в?йськових д?й ? Н?мецька ?мпер?я кап?тулювала.

14 листопада 1918 року командувач генерал-майор Пауль фон Леттов-Форбек отримав телеграму про завершення в?йни й погодився скласти зброю. В?н зд?йснив перех?д до Аберкорна ? 25 листопада 1918 року оф?ц?йно кап?тулював, припинивши св?й б?льш н?ж чотирир?чний оп?р в?йськам союзник?в.

П?дсумки

Сх?дноафриканська кампан?я, що велася на величезному простор? Африканського континенту не стала основною ареною битв св?тового конфл?кту. Водночас, под??, що траплялися, мали неабиякий вплив на розвиток в?йськового мистецтва в методиц? ведення партизансько? в?йни та залишили значний сл?д у в?йськов?й ?стор?? XX стол?ття.

Н?мецький дирижабль LZ 104 ?Das Afrika-Schiff?

В?йськов? д?? на сход? Африки точилися в надзвичайно складних умовах, в екватор?альному кл?мат? на важк?й перетят?й м?сцевост?, позбавлено? зручних транспортних комун?кац?й та ?нфраструктури, що сприяла б веденню бо?в. Ус? в?йськов? сп?ткалися з чисельними та суворими перепонами в кампан??. З точки зору учасник?в битв, шанси загинути в бою були м?н?мальними; набагато небезпечн?шим для вояк?в було померти в?д троп?чних хвороб, отруйних тварин, голоду чи спраги.

Наступним фактором, що впливав на х?д во?нних д?й, була потреба у добре орган?зован?й систем? транспортування та постачання. Цей критер?й найсерйозн?шим чином диктував вимоги в плануванн? бою та операц?? обом сторонам конфл?кту. Без ч?тко? та ефективно? орган?зац?? цього неможливо було передбачити переб?г под?й. Солдати потерпалм через пост?йне недо?дання та брак бо?припас?в й ?нших необх?дних у битв? речей. Але н?мцям доводилося битися у найг?рших умовах. Оточена з ус?х стор?н ворогами, а з моря блокадою корабл?в противника, н?мецька колон?я потерпала в?д деф?циту найнагальн?шого, ?й бракувало елементарного, щоб протистояти союзним арм?ям, як? мали можливост? поповнювати сво? запаси. Так, у жовтн? 1917 року н?мецьке командування нав?ть влаштувало безпрецедентну спец?альну м?с?ю ?з застосуванням дирижабля LZ 104, що мав доставити пов?трям з ?вропи б?льше за 50 тонн бо?припас?в, медикамент?в та ?ншого майна для в?йськ П.фон Леттов-Форбека.

Однак, попри колосальн? труднощ? П.фон Леттов-Форбеку вдалося реал?зувати замислене. Близько 400 000 солдат?в союзних арм?й, матрос?в, цив?льних та допом?жних прац?вник?в брали участь у кампан?? в т?й чи ?нш?й якост?. Б?льш того, в?йська Антанти наймали додатково 600 000 тамтешн?х жител?в для перенесення збро?, майна та запас?в. Союзники залучали до безпл?дних пошук?в невловних загон?в н?мецького генерала ще близько 1 млн африканц?в. Таким чином, н?мецькому генералу вдалося в?дтягнути на себе надзвичайно велику к?льк?сть в?йськ противника й змусити ?х витрачати значн? матер?альн? та ф?нансов? резерви. Й хоча в?н спод?вався зв'язати основн? сили ?вропейських кра?н, Антанта використовувала проти нього в основному допом?жн? сили, близько 200 000 ?нд?йських та п?вденноафриканських в?йськових.

Незважаючи на приголомшливу перевагу ворога в чисельност?, силах та засобах, П.фон Леттов-Форбек вм?ло й результативно протистояв союзникам та на першому етап? в?йни здобув значних перемог. Але з часом к?льк?сть британсько-бельг?йських в?йськ зростала все б?льше, а цього н?мецький командувач соб? дозволити не м?г. Й якщо британськ? та п?вденноафриканськ? во?начальники шукали генерально? битви, намагаючись остаточно розтрощити противника, н?мц? не ув'язувалися в такого роду бо?, ставлячи за мету скор?ше виснажити союзн? в?йська, ан?ж розгромити ?х. Але, сувор?ш? умови рег?ону, пост?йн? сутички та безл?ч ?нших фактор?в зробили свою справу. Якщо на початок кампан?? фон Леттов мав компонент силою 9 000 вояк?в, то наприк?нц? 1917 року в нього залишилося менше н?ж 1 500 солдат?в.

Втрати

За думкою в?йськових ?сторик?в загальн? втрати дос? залишаються не до к?нця в?домими. Британська ?мпер?я втратила у боях кампан?? 3 443 солдати загиблими, ще 6 558 померло в?д хвороб та близько 90 000 жертв сталося серед м?сцевого населення, що допомагало британцям. У 2007 роц? британський ?сторик Пейс видав ?нш? дан?, що з числа 126 972 британських в?йськовик?в, що брали участь у боях, 9 % в?д цього числа, або 11 189 чолов?к?в загинуло чи померло з тих чи ?нших обставин. Ще 95 000 африканц?в допом?жних в?йськ ?з загально? чисельност? 1 000 000 призваних на службу втратили сво? життя.

З н?мецько? сторони точних даних нема?. Пейс писав, що щонайменше 350 000 людей померло з р?зних обставин у Н?мецьк?й Сх?дн?й Африц? п?д час кампан??, переважна б?льш?сть в?д недо?дання та хвороб. Ще 300 000 африканц?в н?мецько? колон?? стали жертвами посухи та в?дпов?дно голоду в 1917 роц?.

Наприк?нц? Першо? св?тово? в?йни на сх?д Африки на довершення ус?х б?д та катастроф обрушилася пандем?я ?спанського грипу. У Британсько? Сх?дно? Африц? померло в?д хвороби в?д 160 до 200 тисяч людей, П?вденна Африка зазнала смерть 250—350 тисяч? чолов?к?в. Загалом у Субсахарськ?й Африц? в?д еп?дем?? грипу загинуло 1,5-2 млн м?сцевого населення.

Див. також

• Колон?альний розпод?л Африки
• Сх?дноафриканська кампан?я (Друга св?това в?йна)
• Федерац?я Родез?? та Ньясаленду
• Повстання ?мадж?-мадж??
• Schutztruppe
• Занз?барський султанат

Прим?тки

Виноски

Джерела

Посилання

• THE GERMAN EAST AFRICA CAMPAIGN — 1914—1918 [Арх?вовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
• History of East Africa: The War with Germany in East Africa [Арх?вовано 7 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• German Colonial Uniforms [Арх?вовано 1 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Немецкий характер черного континента [Арх?вовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]

Л?тература

• Anderson, Rose (2004). The Forgotten Front: The East Africa Campaign, 1914—1918. Stroud: Tempus. ISBN 9780752423449.
• Anderson, R. (2001). World War I in East Africa, 1916—1918 [Арх?вовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (PhD). University of Glasgow. OCLC 498854094.
• Fendall, C. P. (1921). The East African Force 1915–1919 (PDF) (вид. Battery Press 1992). London: H. F. & G. Witherby. ISBN 0-89839-174-1. Процитовано 25 лютого 2014.
• Lettow-Vorbeck, P. E. (1920). Meine Erinnerungen aus Ostafrika (PDF) (вид. My Reminiscences of East Africa, Hurst and Blackett, London, 1920). Leipzig: K. F. Koehler. OCLC 2961551. Процитовано 25 лютого 2014.
• Chappell, Mike (2005). The British Army in World War I: The Eastern Fronts III. Oxford: Osprey. ISBN 9781841764016.
• Hordern, C. (1990) [1941]. Military Operations East Africa: August 1914 — September 1916 I (Imperial War Museum & Battery Press ed.). London: HMSO. ISBN 0-89839-158-X.
• Hoyt, E. P. (1981). Guerilla: Colonel von Lettow-Vorbeck and Germany's East African Empire. New York: MacMillan. ISBN 0-02555-210-4.
• П.фон Леттов-Форбек ?Мои воспоминания о Восточной Африке?/ в сб. ?Заморские театры Первой мировой войны? — ООО ?Издательство АСТ?, 2003. ISBN 5-17-018624-X