指检是什么
Соц?альн? прив?ле? (англ. Social privilege) — в антрополог?? та соц?олог?? системна перевага, отримана ?ндив?дом чи групою людей, в силу ?х приналежност? до т??? чи ?ншо? дом?нуючо? соц?ально? групи. Цей терм?н зазвичай використову?ться в контекст? соц?ально? нер?вност?, ? нада? непропорц?йно б?льшу, у пор?внянн? з марг?нал?зованими ?ндив?дами, доступ до матер?альних ресурс?в та ?нституц?онально? влади[1]. На в?дм?ну в?д багатьох ?нших переваг, прив?ле? виникають не, як результат ?ндив?дуальних можливостей або досягнень, а лише за фактом приналежност? до основно? дом?нуючо? соц?ально? групи.
Соц?альн? прив?ле? дозволяють членам прив?лейованих груп уникати системних обмежень та перешкод, з якими стикаються члени викривлених груп. Класичними прикладом соц?альних прив?ле?в заведено вважати наявн?сть таких у б?лих людей та чолов?к?в. Сучасн? досл?дники також анал?зують прив?ле?, пов'язан? з класом, сексуальн?стю, в?ком та ?ншими системами ведення, ? вивчають ?х вза?мод?ю та вза?мовплив[2]. Також два загальнов?домих приклади цього поняття охоплюють доступ до вищо? осв?ти та житла.
П?д новим використанням терм?на, прив?лей може бути також емоц?йним або психолог?чним, щодо комфорту та особисто? впевненост? у соб?, або в?дчуття приналежност? або ц?нност? для сусп?льства[3]. Досл?дження терм?на почалося, як академ?чна концепц?я, але з то? пори вона стала популярною поза академ?чним середовищем[4].
?сторично наукове вивчення соц?ально? нер?вност? зосереджувалося головним чином на способах дискрим?нац?? груп меншин та ?гноруванн? для них прив?ле?в, наданих дом?нуючим соц?альним групам. Це зм?нилося наприк?нц? 1980-х рок?в, коли досл?дники почали вивчати концепц?ю прив?ле?в в розр?з? соц?ального використання[5].
Соц?альн? прив?ле?, як це розум?ють ? описують досл?дники, ? функц??ю багатьох зм?нних р?зного значення, таких як раса, в?к, стать, сексуальна ор??нтац?я, гендерна ?дентичн?сть, громадянство, рел?г?я, ф?зичн? зд?бност?, здоров'я, р?вень осв?ти та под?бне. Раса, гендер ? соц?альний клас, як правило, зазначають соц?ологи, ? найб?льш визначальним для загального р?вня прив?ле?в людини[6]. Прив?лейована теор?я стверджу?, що кожна людина вбудована в матрицю категор?й ? контекст?в, ? в певному сенс? буде прив?лейована та ?ншими способами позбавлена добробуту, з прив?лейованими атрибутами, що зменшують недол?ки та членство в незахищен?й груп?, зменшуючи переваги прив?ле?в[7].
У контекст? ц??? теор?? прив?лейован? люди вважаються ?нормою?, ? як так?, що отримують невидим?сть ? легк?сть у сусп?льств?, а ?нш? отримують нижч? соц?альн? вар?анти. Прив?лейован? люди вважають, що вони в?дображаються у всьому сусп?льств? як у засобах масово? ?нформац??, так ? особисто в зустр?чах з вчителями, кер?вниками робочих м?сць та ?ншими органами влади, як?, як стверджують досл?дники, дають почуття права та припущення, що прив?лейована людина досягне усп?ху в житт?, а також буде захищати прив?лейовану особу в?д занепоко?ння, що вони можуть з?ткнутися з дискрим?нац??ю з боку людей, що знаходяться п?д владою [8].
Деяк? соц?альн? прив?ле?, так? як соц?альний клас, в?дносно стаб?льн?, а ?нш?, так? як в?к, багатство, рел?г?я та приваблив?сть, будуть або можуть зм?нюватися з часом[9].
? так? атрибути даних прив?ле?в, як?, принаймн?, частково визначаються ?ндив?дуумом, наприклад, р?вень осв?ти, тод? як ?нш?, так? як раса чи клас, ? ц?лковито недобров?льними. Наприклад, б?ла лесб?йська ун?верситетська професорка отриму? вигоду в?д расово? та осв?тньо? прив?ле?в, однак вона перебува? в неблагополучному становищ? через ?? стать та сексуальну ор??нтац?ю. Деяк? атрибути прив?ле? зазвичай досить пом?тн?, так? як раса та стать, а ?нш?, так? як статус громадянства та порядок народження, не ?.
Деяк? вчен? п?дкреслюють схему, коли т?, хто користу?ться даним типом прив?ле?в, не хочуть це визнати[3][7][10]. На думку досл?дник?в, прив?лейован? особи протистоять визнанню сво?х соц?альних прив?ле?в, тому що це вимагатиме, щоб вони визнали, що будь-який усп?х, який вони досягли, не призв?в виключно до власних зусиль, натом?сть, це було частково завдяки систем?, яка розробляла ?х для п?дтримки прив?лейованих ?ндив?д?в[11].
Американський соц?олог Майкл К?ммель опису? стан прив?ле?в як ?н?би б?гти за попутним в?тром?, не знаючи про невидиму п?дтримку, п?дтримку та рухов? сили або не визнаючи цей феномен. З аргументу можна вивести, що така в?дмова ? додатковою несправедлив?стю щодо тих, хто не користу?ться т??ю ж формою соц?альних прив?ле?в. У сво?й прац? ?Гендерне сусп?льство? Майкл К?ммел писав, що коли прив?лейован? люди не в?дчувають себе сильними, аргументи, що вони отримали користь в?д незароблених переваг, виглядають незручно.
Письменник Деральд В?нг Сью посила?ться на таку в?дмову, як на форму ?м?кроагрес??? чи ?м?кро?нвал?дування?, що заперечу? досв?д людей, як? не мають прив?ле?в та м?н?м?зують перешкоди, з якими т? стикаються[11].
Мак?нтош пише, що б?льш?сть людей не хочуть визнати сво? прив?ле?, а, навпаки, шукають шляхи виправдання або м?н?м?зац?? насл?дк?в надання прив?ле?в, заявляючи, що ?х прив?ле? було повн?стю зароблено. Вони це виправдовують, фактично визнаючи людей з незд?йсненним пануванням, але заперечують, що цей прив?лей ? ?нституц?онал?зованим та вбудованим у наше сусп?льство. Вона пише, що т?, хто вважа?, що прив?лей ? системним, тим не менш, заперечу?, що в?н особисто отримав в?д не? користь ? може протид?яти зусиллям з ?? демонтажу[3].
Як стверджують декотр? досл?дники, ?концепц?я соц?альних прив?ле?в? ставить п?д сумн?в ?дею про те, що сусп?льство ? меритократ??ю, ? це особливо турбу? декотрих американц?в, для яких в?ра в те, що вони живуть у меритократ?? - це глибока культурна ц?нн?сть, яку досл?дники часто характеризують як м?ф[12][13][14][15].
Для соц?альних прив?ле?в характерн? наступн? риси:
- Соц?альн? прив?ле? невидим? для сво?х власник?в.
Як соц?альний та культурний механ?зм соц?альн? прив?ле? структурують соц?альну реальн?сть таким чином, що люди, що користуються прив?леями, цього не пом?чають. - Прив?лейована група волод?? владою визначати соц?альну норму.
Прив?лейован? групи становлять зразок нормативних в?дносин, щодо яких представники марг?нал?зованих груп визначаються, як в?дхилення або виключення. У в?дношенн? чолов?чих прив?ле?в це явище носить назву ?андроцентризм?, а щодо ж?ночих - ?г?ноцентризм?. - Соц?альн? розд?ли на прив?лейован? та марг?нал?зован? групи натурал?зуються.
Соц?альн? розд?ли за ознаками гендеру, раси, класу, сексуальност? описуються ? усв?домлюють як природн?, що мають божественне або природне походження. Переконання в природност? соц?альних джерел виправдовують ц? ??рарх?? ? зв?льняють пров?дних груп в?д в?дпов?дальност? за соц?альну нер?вн?сть. - Представники прив?лейованих груп в?дчувають для себе право займати б?льш високе положення.
Вони вважають, що мають право на визнання, повагу та заохочення на п?дстав? сво?? приналежност? до прив?лейовано? групи.
Концепц?я соц?альних прив?ле?в була п?ддана критиц? за ?гнорування в?дносних в?дм?нностей м?ж групами.
Наприклад, Лоуренс Блум стверджував, що в американськ?й культур? ?снують р?зниц? в статусах серед аз?йських ?нд?анц?в, китайц?в, японц?в, корейц?в та камбодж?йц?в, а також серед афро-американц?в, чорних ?мм?грант?в з Карибського басейну та чорних ?мм?грант?в з Африки[16]. Хоча Блум погодився, що така п?льга ?сну? та ? системною, але тим не менш критику? сам ярлик, кажучи, що слово ?прив?ле?? означа? розк?ш, а не права, ? стверджу?, що деяк? переваги соц?альних прив?ле?в, так? як безперешкодний доступ до осв?ти та житла, будуть краще розум?тися як права.
Майкл Монахан стверджував, що ?Б?л? прив?ле??[en] мають бути б?льш точно описан? як переваги, отриман? б?лими через ?сторичне в?дчуження ?нших не ?б?лих? рас, а не те, що ставить ?б?л? прив?ле?? над чи поза нормальними людськими статусами[17].
- Матр?архат (соц?альн? в?дносини)
- Патр?архат (соц?альн? в?дносини)
- Г?ноцентризм
- Андроцентризм
- Дискрим?нац?я
- Расизм
- ↑ Twine, France Winddance (2013). Geographies of Privilege. Routledge. с. 8—10. ISBN 0415519616.
- ↑ Jody, O'Brien, (2008). ?Privilege, Male?, Encyclopedia of Gender and Society,. SAGE Publications. ISBN 9781452266022.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з посиланнями на джерела ?з зайвою пунктуац??ю (посилання) - ↑ а б в Kimmel, Michael S. (2009). Privilege: A Reader. Westview Press. с. 1, 5, 13—26. ISBN 0813344263.
- ↑ Freeman, Hadley (4 червня 2013). Check your privilege! Whatever that means. The Guardian.
- ↑ Jody, O'Brien, (2008). ?Privilege, Male?, Encyclopedia of Gender and Society,. SAGE. ISBN 9781452266022.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з посиланнями на джерела ?з зайвою пунктуац??ю (посилання) - ↑ Casella, Eleanor C. (2005). The Archaeology of Plural and Changing Identities: Beyond Identification. Springer. с. 217.
- ↑ а б Garnets, Linda (2002). Psychological Perspectives on Lesbian, Gay, and Bisexual Experiences. Columbia University Press. с. 391. ISBN 0231124139.
- ↑ Sorrells, Kathryn (2012). Intercultural Communication: Globalization and Social Justice. SAGE Publications. с. 63. ISBN 1412927447.
- ↑ Sweet, Holly Barlow (2012). Gender in the Therapy Hour: Voices of Female Clinicians Working with Men (The Routledge Series on Counseling and Psychotherapy with Boys and Men). Routledge. с. 71. ISBN 0415885515.
- ↑ Carter, Robert T. (2004). Handbook of Racial-Cultural Psychology and Counseling, Training and Practice. Wiley. с. 432. ISBN 0471386294.
- ↑ а б Sue, Derald Wing (2010). Microaggressions in Everyday Life: Race, Gender, and Sexual Orientation. Wiley. с. 37–39. ISBN 047049140X.
- ↑ Case, Kim (2013). Deconstructing Privilege: Teaching and Learning as Allies in the Classroom. Routledge. с. 63—64. ISBN 0415641462.
- ↑ Khan, Shamus Rahman (2012). Privilege: The Making of an Adolescent Elite at St. Paul's School (Princeton Studies in Cultural Sociology). Princeton University Press. с. 107—108. ISBN 0691156239.
- ↑ Halley, Jean (2011). Seeing White: An Introduction to White Privilege and Race. Rowman & Littlefield Publishers. с. 67, 191. ISBN 1442203072.
- ↑ Jackson, Yolanda Kaye (2006). Encyclopedia of Multicultural Psychology. SAGE Publications. с. 471. ISBN 9781452265568.
- ↑ Blum, Lawrence (2008). 'White privilege': A mild critique (PDF). Theory and Research in Education. SAGE Publications. 6 (6(3)): 309. doi:10.1177/1477878508095586.
- ↑ Monahan, Michael J. (2014). The concept of privilege: a critical appraisal. South African Journal of Philosophy. 3 (1): 73—83. doi:10.1080/02580136.2014.892681. ISSN 0258-0136.