交通运输部、公安部联合发文要求加强出租车司机背景核查和监管
Частина сер?? статей на тему: |
Еволюц?йна б?олог?я |
---|
![]() |
![]() ![]() |
Генотипна м?нлив?сть (спадкова м?нлив?сть) зумовлена виникненням р?зних тип?в мутац?й ? ?х комб?нац?й, як? передаються у спадок ? згодом проявляються у потомств?.[1]
Чарльз Дарв?н назвав такий тип м?нливост? невизначеною, оск?льки спочатку неможливо визначити, як? проявляться зм?ни, кр?м того, вони завжди ?ндив?дуальн?.
У кожн?й досить тривало ?снуюч?й сукупност? особин спонтанно ? не напрямлено виникають р?зн? мутац??, як? надал? комб?нуються б?льш менш випадково з р?зними вже наявними в сукупност? спадковими властивостями.
М?нлив?сть, зумовлену виникненням мутац?й, називають мутац?йною, а зумовлену подальшою рекомб?нац??ю ген?в в результат? схрещування — комб?нативною.
Комб?нативна м?нлив?сть — м?нлив?сть, яка виника? внасл?док рекомб?нац?? ген?в п?д час злиття гамет. Головн? причини:
- незалежна розб?жн?сть хромосом п?д час мейозу;
- випадкова зустр?ч статевих гамет, а внасл?док цього ? по?днання хромосом п?д час запл?днення;
- рекомб?нац?я ген?в внасл?док кросинговеру.


Мутац?йна м?нлив?сть — м?нлив?сть, викликана д??ю на орган?зм мутаген?в, внасл?док чого виникають мутац?? (реорган?зац?я репродуктивних структур кл?тини). Мутагени бувають ф?зичн?, х?м?чн? ? б?олог?чн?.
Основн? положення мутац?йно? теор?? в 1901—1903 роках розробив Гуго де Фр?з ? написав про не? у сво?й робот? The Mutation Theory. Ця робота в?дкидала розум?ння спадко?мства, що ?снувало у той час, як основного механ?зму м?нливост? в теор?? Дарв?на. Натом?сть в?н вв?в терм?н ?мутац?я?, що означав неспод?вану появу нових ознак у фенотип?, не визначену спадков?стю. Основн? положення теор??:
- Мутац?? виникають неспод?вано, стрибкопод?бно, як дискретн? зм?ни ознак.
- На в?дм?ну в?д неспадкових зм?н мутац?? ? як?сними зм?нами, як? передаються з покол?ння в покол?ння.
- Мутац?? проявляються по-р?зному ? можуть бути як корисними, так ? шк?дливими, як дом?нантними, так ? рецесивними.
- ?мов?рн?сть виявлення мутац?й залежить в?д числа досл?джених особин.
- Схож? мутац?? можуть виникати повторно.
- Мутац?? неспрямован? (спонтанн?), тобто мутувати може будь-яка д?лянка хромосоми, викликаючи зм?ни як незначних, так ? житт?во важливих ознак.
Майже будь-яка зм?на в структур? або к?лькост? хромосом, при як?й кл?тина збер?га? здатн?сть до самов?дтворення, обумовлю? спадкову зм?на ознак орган?зму. За характером зм?ни генома, тобто сукупност? ген?в, пом?щених в гапло?дний наб?р хромосом, розр?зняють генн?, хромосомн? ? геномн? мутац??.
Через спадкову м?нлив?сть проявля?ться уся р?зноман?тн?сть ?ндив?дуальних в?дм?нностей, як? включають:
- Як р?зк? як?сн? в?дм?нност?, не пов'язан? одна з одною перех?дними формами, так ? чисто к?льк?сн? в?дм?нност?, що утворюють безперервн? ряди, в яких близьк? члени ряду можуть в?др?знятися один в?д одного ск?льки завгодно мало;
- Як зм?ни окремих ознак ? властивостей (незалежна м?нлив?сть), так ? вза?мозв'язан? зм?ни ряду ознак (корелятивна м?нлив?сть);
- Як зм?ни, що мають пристосовне значення (адаптивна м?нлив?сть), так ? зм?ни ?байдуж?? або нав?ть знижуюч? житт?здатн?сть ?х нос??в (неадаптивна м?нлив?сть).
Ус? ц? типи спадкових зм?н складають матер?ал еволюц?йного процесу (див. м?кроеволюц?я). В ?ндив?дуальному розвитку орган?зму прояв спадкових ознак ? властивостей завжди визнача?ться не лише основними, в?дпов?дальними за ц? ознаки ? властивост? генами, але ? ?х вза?мод??ю з багатьма ?ншими генами, що становлять генотип особини, а також умовами зовн?шнього середовища, в якому прот?ка? розвиток орган?зму.
Незаперечно важлива точн?сть при передач? генетично? ?нформац?? у ряд? покол?нь, проте надм?рна консервац?я генетично? ?нформац??, пом?щено? в окремих генетичних локусах, може бути шк?дливою для орган?зму ? виду в ц?лому.
Стосунки, що еволюц?йно склалися, м?ж точн?стю функц?онування генетичних систем ? частотою помилок, що виникають при в?дтворенн? генетично? ?нформац?? окремих генетичних локусов, ч?тко збалансован? м?ж собою, ? вже встановлено, що у ряд? випадк?в ? регульованими. Запрограмован? й випадков? успадкован? зм?ни генома, що називаються мутац?ями, можуть супроводжуватися колосальними к?льк?сними ? як?сними зм?нами в експрес?? ген?в.
- Одним ?з механ?зм?в, що лежать в основ? виникнення р?зноман?тност? антит?л, ? запрограмован? зм?ни ген?в ?муноглобул?н?в, як? закр?плюються в геном? л?мфоцит?в в результат? ?х в?дбору в онтогенез?.
- Високий темп зм?н деяких генетичних локус?в у паразитичних орган?зм?в, наприклад, у трипаносом, в результат? яких м?ня?ться структура антигенних детерм?нант?в на поверхн? ?хн?х кл?тин, потр?бний для ?х виживання, оск?льки допомага? цим орган?змам уникнути нейтрал?зуючо? д?? ?мунно? системи орган?зму-хазя?на.
- Абсолютний консерватизм у передач? генетично? ?нформац?? по вертикал? зробив би неможливим ф?логенетичний розвиток орган?зм?в, ?х еволюц?йн? перетворення, що привели, к?нець к?нцем, до т??? р?зноман?тност? б?олог?чних вид?в, яка сьогодн? спостер?га?ться в природ?.
- Модиф?кац?йна м?нлив?сть
- Онтогенетична м?нлив?сть
- Гомолог?я (б?олог?я)
- Видоутворення
- Дивергенц?я (б?олог?я)
- Закон гомолог?чних ряд?в спадково? м?нливост?
- Корж О. П. Основи еволюц??. Навчальний пос?бник. — Суми : Ун?верситетська книга, 2006. — 380 с.
- Георгиевский А.Б. Дарвинизм. — М. : Просвещение, 1985.
- Яблоков А.В., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение. — М. : Высш. школа, 1989.
- Воронцов Н. Н. Синтетична теор?я еволюц??: ?? джерела, основн? постулати ? невир?шен? проблеми // Журн. Вс? з. х?м. о-ва ?м. Д. ?. Мендел??ва. 1980. Т. 25. N 3. С. 293—312.
- Вятк?н Ю. С., Журавльов В. Б., Кисельов В. Д. Еволюц?йна теор?я Дарв?на ? сучасн?сть // На сайт? Алтайського державного ун?верситету, 2004 [Арх?вовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.].
- Галл Я. М. Еволюц?йне вчення. — ?Енциклопед?я Кирила ? Мефод?я?, 2003.
- Грант В., ?Еволюц?йний процес: Критичний огляд еволюц?йно? теор???: Пер. з англ. — М .: Св?т, 1991. ISBN 5-03-001432-2
- Гродницький Д. Л. Дв? теор?? б?олог?чно? еволюц??. — Саратов, 2002.
- Йорданський Н. Н. Еволюц?я життя. М., 2001..
- Красилов В. А. Теор?я еволюц??: необх?дн?сть нового синтезу // Еволюц?йн? досл?дження. Макроеволюц?я. Владивосток: 1984.
- Майр Е. Зоолог?чний вид ? еволюц?я. — М., 1968.
- Медн?ков Б. М. , "Акс?оми б?олог?? | Biologia axiomatica. [Арх?вовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] "- М .: Знание, 1982. — (Наука ? прогрес).
- Четвериков С. С. Про деяк? моменти еволюц?йного процесу з точки зору сучасно? генетики // Класики сучасно? генетики. М .: 1968. Наступн?
- Шмальгаузен ?. ?. Шляхи ? законом?рност? еволюц?йного процесу. — 2-е вид. — М., 1983. — (Сер. Избр. Прац?).
- Simpson G. G. The major features of evolution. — 3-rd ed — New York, 1953.
- Fisher R. A. The genetical theory of natural selection. — 2-nd ed. — New York, 1958.
- Huxley J. Evolution. The modern synthesis. — 2-nd ed. — London, 1963.
- ↑ Большая советская энциклопедия. Арх?в ориг?налу за 30 серпня 2017. Процитовано 7 кв?тня 2017.